English below
Сьогодні розмовляємо з Ольгою Колот – експертом програм та проектів ФАР. Ольга приїхала до Болгарії після початку війни в Україні й одразу почала активно допомагати українським біженцям. Вона також є серед співробітників нашої гарячої лінії.
Ольга та її чоловік стали частиною ФАР кілька місяців тому. Як робота у ФАР додає їм сили та чому вони віддають свої сили, щоб допомагати іншим – читайте в цьому інтерв’ю!
Допомога іншим завжди була сенсом нашого життя. Чим більшій кількості людей допомагаєшь, тим більше відчуваєш свою потребу. Для нас робота у ФАРі – це не вигорання, а, навпаки, те, що додає сил, бо ми продовжуємо бути корисними.
Аня: Привіт, Ольга! Дякуємо, що прийняли запрошення. Сьогодні ти «Обличчя ФАР». Разом із чоловіком і сином ви потрапляєте до Болгарії на початку війни в Україні. Ви є частиною команди ФАР з вересня. Як ти почуваєшся тут?
Ольга: Чудово! Коли ми з чоловіком приїхали до Болгарії, одразу почали допомагати людям, які залишилися в Україні. Ми організовували евакуацію дітей і дорослих із гарячих точок, доставляли гуманітарну допомогу в рідне місто Миколаїв. Часто ми віддавали на ці цілі власні кошти. Вже тоді мені здавалося, що чим більше я допомагаю, тим краще.
Аня: Що для вас є ФАР?
Ольга: Для нас ФАР став не просто ковтком свіжого повітря, а рукою, яку нам простягнули. Фундація дала нам реальний шанс бути корисними в правовому полі.
Як частина команди ФАР ми продовжуємо допомагати, але це вже системно. До цього ми хапалися за кожну нагоду, щоб допомогти, і розосереджувались всюди.
Приєднання до ФАР дозволило нам почати працювати в правильному напрямку.
Аня: Що вам подобається найбільше?
Олга: Във ФАР се занимаваме с бежанско и миграционно право. Според мен, това е една от най-трудните материи, защото често помагаме на хора, намиращи се в крайно тежки ситуации.
В същото време, екипът ни е толкова интелигентен и висококвалифициран, че ни позволява да работим в среда на истински професионалисти, което за нас има голямо значение.
Ольга: У ФАР ми займаємося питаннями біженського та міграційного права. На мій погляд, це одна з найскладніших справ, тому що ми часто допомагаємо людям у надзвичайно складних ситуаціях.
При цьому наша команда настільки інтелектуальна та висококваліфікована, що дозволяє нам працювати в середовищі справжніх професіоналів, це для нас дуже важливо.
Аня: Ви з Олегом працюєте зі своїми земляками – також постраждалими від військової агресії. Очевидно, вас чекають різні, часом дуже непрості долі. Як утриматися від вигоряння?
Ольга: У нас великий життєвий досвід, і ми ніколи не жили для себе. Допомога іншим завжди була сенсом нашого життя. Чим більшій кількості людей допомагаєшь, тим більше відчуваєш свою потребу. Для нас робота у ФАРі – це не вигорання, а, навпаки, те, що додає сил, бо ми продовжуємо бути корисними.
Аня: Болгарія для тебе не чужа країна. Ти етнічна болгарка і, наскільки мені відомо, ти навіть навчалась в Болгарії. Болгарія тоді і зараз: чи є зміни і які вони?
Ольга: Я одна з перших студенток, яку прийняли по Постанові Ради Міністрів Болгарії №103/1993р. З того часу минуло чимало часу. Але я не буду особливо оригінальною, коли скажу, що вступ Болгарії до ЄС є величезним кроком вперед. Сьогодні ця країна має всі можливості, шанси та перспективи розвитку.
Відкриті кордони та свобода пересування дозволили болгарам подорожувати, вчитися за кордоном, щоб отримати досвід інших країн, і повертатися.
Аня: Ти закінчила болгарську філологію в Болгарії?
Ольга: Так, але не зовсім. Спочатку я навчався в Академії мистецтв. На жаль, за сімейними обставинами мені довелося повернутися в Україну. Коли я повернувся додому, у нашому університеті в місті Миколаєві відкрили кафедру «Слов'янська філологія». Для початку мене запросили викладати болгарську мову. «Для початку» триває вже 23 роки.
Нещодавно я отримала докторський ступінь за спеціальністю «Болгарська філологія» в Софійському університеті.
Аня: Чи легко інтегруватися в Болгарії через призму вашого особистого досвіду?
Ольга: Раніше, коли мої друзі чи знайомі запитували мене, до якої країни їм краще емігрувати, я завжди переконувала їх приїхати до Болгарії. Я розуміла, що їм буде легше: і з точки зору мови, і з точки зору ментальності, сприйняття життя.
Хоча на даний момент ставлення до українських біженців різне, я все ж таки вважаю, що найбільш підходящою і найближчою для нас країною є Болгарія.
Важливо зазначити, що ми зараз перебуваємо на найважливішій фазі процесу інтеграції українців. Більшість із них вже визначилися – залишатися тут чи повернутися. Саме зараз настав час, коли держава має зробити ключові кроки до їх інтеграції.
Аня: З якими перешкодами, на вашу думку, стикаються українські біженці?
Ольга: Важливо розуміти, що одна справа, коли ти іммігрував в іншу країну за власним бажанням: наприклад, щоб отримати вищу освіту або знайти кращу роботу. Але завсім інше, коли ти біжишь від біди. Відчуття зовсім різні.
Аня: Що надихає тебе?
Ольга: Бажання допомогти якомога більшій кількості людей. Саме це ми з Олегом знайшли у ФАРі. Фундація «Доступ до прав» — це місце, де вся команда безперервно допомагає людям.
Іноді я дивуюся, наскільки кожен із нас є різними особистостями. Водночас цей неподільний інтелект і професіоналізм дозволяє не просто допомагати, а змінювати долі.
Today we are speaking with Olga Kolot, Programme and Project Expert at FAR. Olga came to Bulgaria after the start of the war in Ukraine and started actively helping Ukrainian refugees straight away. She is also one of the staff working on our hotline.
Olga and her husband became part of FAR a few months ago. How working at FAR empowers them and why they devote their strength to helping others - you can read in this interview!
The main value in our lives has always been to help others. You feel better when you help as many people as possible. For us, working at FAR does not mean burnout, but on the contrary, it is something that gives us strength because we continue to be useful.
Annie: Hello, Olga! Thank you for accepting the invitation. Today you are the "Face of FAR". Together with your husband and your son you came to Bulgaria at the beginning of the war in Ukraine. You have been part of the FAR team since September. How do you feel here?
Olga: Amazing! When my husband and I came to Bulgaria, we immediately started helping the people who had stayed in Ukraine. We organized the evacuation of children and adults from the hotspots, we delivered humanitarian aid to our hometown of Nikolaev. Often, we even contributed with our own money for these purposes. Even then it seemed to me that the more I helped, the better.
Annie: What is FAR to you?
Olga: For us, FAR has become not just a breath of fresh air, but an extended hand. The Foundation gave us a real chance to be useful in the legal field.
As part of the FAR team, we continue to help, but now it is systematic. Before, we would erratically grab every opportunity to help and spread ourselves thin all over the place.
Joining FAR allowed us to start working in the right direction.
Annie: What do you like the most?
Olga: In FAR we deal with Refugee and Migration Law. In my opinion, this is one of the most difficult areas because we often help people in extremely difficult situations.
At the same time, our team is so intelligent and highly qualified that it allows us to work in an environment of real professionals, which matters a lot to us.
Annie: Oleg and you are working with your fellow countrymen - also victims of the military aggression. Obviously, you face different and sometimes very difficult fates. How do you manage not to burn out?
Olga: We have a lot of life experience, and we have never lived just for our own sake. The main value in our lives has always been to help others. You feel better when you help as many people as possible. For us, working at FAR is not a burnout but, on the contrary, something that empowers us because we continue to be useful.
Annie: Bulgaria is not a foreign country for you. You are an ethnic Bulgarian and, as far as I know, you even studied in Bulgaria. Bulgaria then and now: are there any changes and what are they?
Olga: I am one of the first students admitted under PMS 103. A lot of time has passed since then. But I will not be very original in saying that Bulgaria's accession to the EU is a huge step forward. Today this country has all the possibilities, chances, and prospects for development.
Open borders and freedom of movement have allowed Bulgarians to travel, to study abroad to gain experience from other countries, and to return.
Annie: You studied Bulgarian Philology in Bulgaria?
Olga: Yes, but not quite. At first, I studied at the Art Academy. Unfortunately, for family related reasons I had to go back to Ukraine. When I came back to our university in the city of Nykolaev, they opened the Department of Slavic Philology. I was, as a start, invited to teach Bulgarian. This "as a start" has been going on for 23 years.
Very recently, I obtained a PhD in Bulgarian Philology at Sofia University.
Annie: Through the prism of your own experience, is it easy to integrate in Bulgaria?
Olga: Before, when my friends or acquaintances would ask me which country was better to emigrate to, I always talked them into coming to Bulgaria. I understood that it would be easier for them: both in terms of the language, the mentality, and the attitude to life.
Although the public's attitude towards Ukrainian refugees is different, I still believe that Bulgaria is the most suitable country and the one closest to us.
It is important to note that we are already in the most important phase of the integration process for Ukrainians. Most of them have already decided whether to stay here or return. Now is the time when crucial steps must be taken by the state in the direction of their integration.
Annie: According to you, what obstacles do Ukrainian refugees encounter?
Olga: It's important to understand that it's one thing when you have emigrated to another country, for example, to get higher education or to find a better job. But it's quite different when you have been expelled. The perceptions are completely different.
Annie: What inspires you?
Olga: The desire to help as many people as possible. This is exactly what Oleg and I found at FAR. Foundation for Access to Rights is a place where the whole team is constantly helping people.
Sometimes I wonder to what extent each of us is a different person. At the same time, these inseparable intelligences and professionalism allow us not just to help, but to change lives!
- Log in to post comments